Мікосан відносять до біофунгіцидів, дія яких заснована на речовинах, що витягуються з грибів. Проникаючи в клітини рослин, діюча речовина засобу “Мікосан” (одержувана з клітин гриба трутовика) стимулює утворення глюканази, хітіназу та хітозаназу. Це спеціальні ферменти, які здатні зруйнувати стінки клітин фітопатогенних грибів.
Захисна реакція від великого спектру хвороб, підвищена стійкість до нестабільних кліматичних умов забезпечується такими властивостями “Мікосана”.
Він не пригнічує природну мікрофлору, позитивно впливає на листовий апарат, завдяки стимуляції розвитку рослин забезпечить хороший та якісний урожай.
Біологічний механізм засобу працює у таких напрямках:
• Зміцнення імунітету рослин (завдяки «плівковому» покриттю на рослинах та їх насінні, яке створює “Мікосан”). Активізація ферментативної системи рослини (яка й руйнує організм паразитів).
• Збільшення росту кореневої системи, надземної частини, проростання насіння сприяє підвищенню фотосинтетичної активності препарату.
На відміну від хімічних засобів, біофунгіцид не має негативного впливу на мікрофлору ґрунту, завдяки чому в ньому зберігаються необхідні рослині мікро- та макроелементи.
Засіб діє тривалий час. Оброблені ним рослини зберігаються довше та у найкращій якості.
Мікосан: переваги
• Мінеральне, водне харчування Вашого врожаю покращується
• Стимулюється імунітет рослин, їх зростання
• Безпечний для людей, птахів, тварин, черв'яків, бджіл
• Сприяє активності ґрунтових мікроорганізмів
• Сумісний з іншими препаратами
• Не вимагає предметів індивідуального захисту для обробки
• Має біологічне походження
Мікосан буває двох видів:
Мікосан Н – для обробки цибулин, бульб, насіння, коріння та для поливу кущів, висадженої розсади та дерев;
Мікосан В – для рослин, що вегетують.
Застосування: основні рекомендації
Приводом для профілактичної обробки “Мікосаном” є прохолодні ночі та відносно теплі дні (за умов досить вологого повітря). Вони створюють відповідні обставини для появи, розвитку та поширення хвороб. Особливо швидко хвороби поширюються у теплицях при дощуванні рослин та/або вологості повітря понад 70%.
Обприскування слід проводити з інтервалом близько 15-20 днів, а при раптовому спалаху хвороб додаткову обробку слід провести приблизно через 10-12 днів.
Як тільки стовпчик термометра піднімається вище за нуль, слід провести першу весняну обробку в саду (за цих умов вода в обприскувачі не замерзне). У весняний період у формі моніліального опіку проявляється моніліоз - одне з найбільш шкідливих захворювань кісточкових культур.